Халязіон – що це, причини, симптоми та лікування

Халязіон (кіста мейбомієвої залози) – це хронічне доброякісне утворення, яке виникає всередині повіки внаслідок закупорки мейбомієвої залози. Зовні він схожий на ячмінь, проте ці захворювання відрізняються і причиною, і областю ураження. Ячмінь – інфекційне запалення повіки, а халязіон – утворення неінфекційного походження. Чому запалюється залоза, як проходить лікування халязіону – корисну інформацію про захворювання ми зібрали в цій статті.

Причини виникнення халязіону

Мейбомієві залози розташовані в повіках біля вій. Вони виробляють маслянистий секрет, який запобігає випаровуванню сльозової плівки – тонкого шару, що покриває зовнішню поверхню ока (рогівку). Коли відтік секрету ускладнюється або блокується, у залозі утворюється внутрішнє ущільнення, яке ми бачимо згодом на зовнішній повіці у вигляді шишки.

Досить часто халязіон є ускладненням блефариту – хронічного бактеріального запалення повік.

Фактори ризику, що можуть сприяти виникненню халязіону:

• недотримання правил гігієни, неправильне використання контактних лінз;
• демодекоз (ураження кліщем демодекса);
• порушення роботи сальних залоз, акне;
• розацеа;
• дефіцит вітаміну А;
• захворювання, порушення в роботі шлунково-кишкового тракту;
• ендокринні захворювання, зокрема цукровий діабет;
• паління.

Види та стадії розвитку халязіону

Халязіон розвивається повільними темпами, росте поступово в товщі повіки, не завдаючи болю пацієнту. Через відсутність болю, ознак запалення та інших неприємних симптомів пацієнти можуть довго ігнорувати проблему і не звертаються до лікаря. Розвиток халязіону може тривати кілька місяців.

Виділяють такі етапи розвитку халязіону:

1. Нульова стадія – закупорка мейбомієвої залози, формування маленького ущільнення, яке практично не візуалізується, не має ознак запалення.
2. Стадія розтягнення залози. Новоутворення збільшується в розмірах, стає щільним, добре візуалізується і промацується. Під час пальпації може викликати незначні болісні відчуття.
3. Капсулювання – халязіон являє собою новоутворення в капсулі, яке надалі або розсмоктується, або продовжує збільшуватись у розмірах.

У процесі розвитку халязіону можливе приєднання вторинної інфекції, що призводить до набряклості та почервоніння повіки, запалення, появи гнійного ексудату. За довготривалого перебігу хвороби халязіони можуть рецидивувати.

За розташуванням халязіони діляться на глибокі та поверхневі. Залежно від характеру й особливостей розвитку патології, халязіон може бути одиничний (не піддається консервативній терапії) і множинний.

Симптоми захворювання

Халязіон найчастіше зустрічається у дорослих людей. Найпоширеніший вік, коли діагностується кіста мейбомієвої залози – від 30 до 50 років. Головною ознакою халязіону є ущільнення всередині верхньої повіки. Рідше халязіон може розвиватися всередині нижньої повіки. Новоутворення зазвичай безболісне. Іноді воно може супроводжуватися невеликим подразненням і сльозотечею, відчуттям тиску в оці, відчуттям піску, а за великих розмірів кісти – погіршенням зору.

У разі прогресування халязіону, приєднання інфекції є ймовірність розвитку запалення, почервоніння, болючості шкіри навколо ущільнення.

Діагностика халязіону

Діагностика халязіону включає в себе всебічне обстеження очей. Ваш офтальмолог почне обстеження з вивчення вашої історії хвороби, щоб зрозуміти ваші симптоми і будь-які проблеми зі здоров’ям, які можуть бути причиною проблеми і впливати на стан органів зору.

Потім лікар проводить огляд органів зору, досліджує структуру повіки, текстуру шкіри та зовнішній вигляд вій. Зазвичай цієї інформації достатньо, щоб поставити клінічний діагноз. У деяких випадках лікар бере зразок рідини від халязіона для проведення лабораторних досліджень.

Методи лікування халязіону

У нульовій стадії патологічного процесу пацієнту призначають медикаментозне лікування халязіону, яке передбачає:

• дотримання гігієни очей;
• відмову від косметики та носіння контактних лінз на час лікування;
• антибактеріальні, протизапальні препарати місцевої дії (краплі, мазі).

За низької ефективності такого лікування практикується ін’єкційне введення препарату безпосередньо в капсулу халязіону.

За високого ризику розвитку ускладнень показане хірургічне лікування халязіону. Операцію проводять амбулаторно в офтальмологічній клініці із застосуванням місцевої анестезії. Застосовується класичний метод хірургічного видалення кісти мейбомієвої залози і малотравматичний радіохвильовий метод. Часто видалення халязіона здійснюється через мікро розрізи, які не потребують накладення швів.

На етапі підготовки до операції пацієнт проходить комплексне офтальмологічне обстеження і здає стандартний передопераційний пакет аналізів.

Після операції на проопероване око накладають стерильну пов’язку.

Наслідки та ускладнення халязіону

Якщо не лікувати халязіон, то він може стати причиною розвитку пресептального целюліту (запалення та інфікування повіки та шкіри навколо ока з прогресуючою деформацією повіки). Якщо мейбоміанська кіста розташована на верхній повіці, вона може призвести до поглиблення астигматизму, помутніння і потовщення рогівки, особливо за великих розмірів халязіону (5 і більше мм). У цьому разі краще провести видалення новоутворення. Великий халязіон у центральній частині повіки може призвести до погіршення зору через безпосередній контакт із рогівкою.

Якщо ви виявили шишку, яка за описом і симптомами нагадує халязіон, запишіться на прийом до офтальмолога в Amel Vision, де доступні найсучасніші методи діагностики, проводять усі види лікування патології з використанням міжнародних протоколів і сучасних терапевтичних, хірургічних методів.

Профілактика халязіону

Хороша правильна гігієна значно знижує ризики розвитку халязіону. Головне правило гігієни – перш ніж торкатися обличчя або очей, потрібно ретельно вимити руки. Якщо ви носите контактні лінзи, то руки потрібно мити також після зняття лінз, дотримуватися режиму чищення контактних лінз. 

Рекомендується захищати очі від пилу і забруднень, носити сонцезахисні окуляри не тільки в сонячний день, а й у вітряну погоду.

Що не слід робити:

• залишати очі нафарбованими на ніч;
• використовувати косметику для вій і підводку для очей довше 3 місяців;
• користуватися чужою декоративною косметикою для макіяжу очей, чужим рушником для обличчя.

У разі розвитку халязіону або інших захворювань очей краще не використовувати декоративну косметику та контактні лінзи до повного одужання, щоб не спровокувати ще більшого подразнення і прискорити процес лікування.